Повернення українців з-за кордону не можна пояснити лише економікою чи тугою за домом. Рішення кожної родини залежить від поєднання обставин: безпеки, житла, роботи, соціального статусу, навчання дітей і можливості планувати майбутнє.
В інтерв’ю РБК-Україна експерт з міграції Олексій Позняк зазначив, що більшість українців за кордоном наразі орієнтується на проживання в країнах, які їх прийняли. Водночас такі настрої можуть змінитися разом із ситуацією в Україні та умовами життя за кордоном.
Дані UNHCR також показують, що інтерес до повернення зберігається, але бажання повернутися колись не означає готовності зробити це найближчим часом. Саме тому рішення про повернення варто розглядати як поступовий процес, а не як одноразовий вибір.
Чи планують українці повертатися додому
За оцінкою експерта, частина українців уже визначилася залишатися в країнах перебування, особливо якщо там сформувалося стабільне життя, з’явилася робота, діти пішли до школи, а родина отримала довгостроковий статус.
Водночас серед тих, хто розглядає повернення, є люди з міцними зв’язками в Україні: сім’єю, власним житлом, роботою або бізнесом. Окремо на рішення впливають вік, сімейний склад і те, чи вдалося людині професійно реалізуватися за кордоном.
UNHCR у своїх актуальніших оглядах називає важливими умовами сталого повернення безпеку, доступ до житла, соціальних і базових послуг, а також можливість знайти роботу. Це означає, що саме намір повернутися ще не гарантує фактичного переїзду.
Які фактори найбільше впливають на повернення
- Безпека. Для багатьох родин це базова умова, без якої питання роботи чи зарплати не є вирішальним.
- Житло. Наявність придатного для проживання помешкання в Україні може спростити повернення. Якщо житло пошкоджене або його немає, переїзд потребує додаткових ресурсів.
- Робота та доходи. Вища зарплата за кордоном не завжди означає вищий рівень добробуту, адже в країнах ЄС відрізняються ціни, оренда та витрати на повсякденне життя.
- Професійна реалізація. Частина українців за кордоном працює не за спеціальністю. Така невідповідність може впливати на самооцінку й підштовхувати до повернення, навіть якщо дохід є вищим.
- Сім’я та соціальні зв’язки. Близькі люди, які залишилися в Україні, підтримка родичів і бажання жити у звичному середовищі часто мають не менше значення, ніж фінанси.
Чому «відчуття дому» залишається важливим
Туга за домом може бути самостійним мотивом для повернення, але зазвичай вона діє разом з іншими обставинами. Людина може сумувати за Україною, підтримувати зв’язок із рідними та регулярно приїздити, однак не наважуватися на остаточний переїзд через питання безпеки, освіти дітей або роботи.
Важливо також розрізняти коротку поїздку в Україну та остаточне повернення. За даними моніторингу UNHCR, значна частина людей, які приїжджають в Україну, планує тимчасове перебування — для вирішення сімейних, майнових чи документальних питань.
Що варто врахувати перед поїздкою
Якщо родина розглядає повернення, рішення краще ухвалювати поетапно. Перед виїздом варто перевірити не лише маршрут, а й наслідки для життя в країні перебування.
- Перевірте статус проживання. У Польщі та інших країнах тимчасовий захист може бути пов’язаний із фактичним перебуванням і тривалістю відсутності. Уточніть актуальні умови на офіційному державному сайті країни перебування.
- Оцініть житло в Україні. Якщо помешкання пошкоджене або непридатне, заздалегідь з’ясуйте, де родина житиме після приїзду.
- Продумайте роботу й навчання дітей. Повернення буде стабільнішим, якщо до переїзду зрозумілі джерело доходу, місце навчання та доступ до необхідних послуг.
- Розділіть тимчасову поїздку й остаточний переїзд. Для короткого візиту та повного повернення можуть діяти різні практичні й адміністративні наслідки.
Отже, повернення українців з-за кордону визначатиме не один фактор. Найімовірніше, люди повертатимуться тоді, коли поєднаються особисте бажання, прийнятний рівень безпеки, житло, робота та можливість забезпечити нормальне життя сім’ї.
